Мунія чагарникова
| Мунія чагарникова | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Lonchura kelaarti (Jerdon, 1863) | ||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||
|
(Див. текст) | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Munia kelaarti | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Му́нія чагарникова[2] (Lonchura kelaarti) — вид горобцеподібних птахів родини астрильдових (Estrildidae). Мешкає в Індії і на Шрі-Ланці[3].
Довжина птаха становить 12-13 см, вага 14 г. Верхня частина тіла шоколадно-коричнева, пера на ній мають помітні світлі стрижні. Лоб більш темний, надхвістя буре або чорне, в залежності від підвиду. Верхні покривні пера хвоста рудувато-охристі, хвіст чорнувато-коричневий. Обличчя, горло і верхня частина грудей чорні, шия з боків блідо-охриста. Решта нижньої частини тіла рожевувато-коричнева, поцяткована темним лускоподібним візерунком, у представників підвиду L. k. jerdoni коричнювата. Очі карі, дзьоб чорнувато-сірий, лапи темно-сірі. Виду не притаманний статевий диморфізм.
Виділяють три підвиди:[4]
- L. k. vernayi (Whistler & Kinnear, 1933) — східна Індія (від півдня Одіши до північного сходу Андхра-Прадеша);
- L. k. jerdoni (Hume, 1874) — південно-західна Індія (Західні Гати від Керали до західного Тамілнада), локально в Східних Гатах;
- L. k. kelaarti (Jerdon, 1863) — високогір'я Шрі-Ланки;
Чагарникові мунії живуть у вологих чагарникових заростях, в рідколіссях, на узліссях, полях і чайних плантаціях. Зустрічаються парами або невеликими зграйками, на Шрі-Ланці на висоті від 600 до 2100 м над рівнем моря, під час негніздового періоду на висоті 200 м над рівнем моря. Живляться насінням трав, іноді також ягодами. Розмножуються протягом всього року, переважно наприкінці сезону дощів. Гніздо кулеподібне, робиться з трави і гілочок, розміщується в дуплах дерев або у високій траві. В кладці від 4 до 6 яєць. Інкубаційний період триває 14 днів. Будують гніздо, насиджують яйця і доглядають за пташенятами і самиці, і самці. Пташенята покидають гніздо через 23 дні після вилуплення, однак батьки продовжують піклуватися про них ще деякий час.
- ↑ BirdLife International (2016). Lonchura kelaarti: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 16 вересня 2022
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Rasmussen, Pamela C.; Anderton, John C. (2005). Birds of South Asia. The Ripley Guide. Volume 2. Washington DC & Barcelona: Smithsonian Institution and Lynx Edicions. с. 573.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Waxbills, parrotfinches, munias, whydahs, Olive Warbler, accentors, pipits. IOC World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 16 вересня 2022.
- Jürgen Nicolai (Hrsg.), Joachim Steinbacher (Hrsg.), Renate van den Elzen, Gerhard Hofmann: Prachtfinken – Australien, Ozeanien, Südostasien. Eugen Ulmer Verlag, Stuttgart 2001, ISBN 3-8001-3249-4.
- Peter Clement, Alan Harris, John Davis: Finches and Sparrows. An Identification Guide. Christopher Helm, London 1993, ISBN 0-7136-8017-2.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |